Так вийшло, що третій з’їзд Туристичної асоціації України, який відбувся в Києві в понеділок, співпав зі святкуванням дясятирічного ювілею цієї, без перебільшення, найшанованішої та найповажнішої в сфері індустрії гостинності вітчизняної громадської організації. Та, незважаючи на це, атмосфера на форумі була далека від святкової. Адже здобутків у українського туризму, на жаль, значно менше, ніж проблем. На них вкотре й зосередилися доповідачі.

Кричуща невідповідність Закону України “Про туризм”, котрий не розв’язує існуючих проблем і взагалі скерований проти вітчизняного виробника туристичного продукту. Фактично цілковите ігнорування державою Державної ж програми розвитку туризму. Відсутність системної державної політики розвитку галузі. М’яко кажучи, складні взаємовідносини наших туристичних підприємств, що працюють на виїзд, із посольствами й консульськими установами іноземних держав в Україні. Відсутність реальних механізмів державного стимулювання розвитку в’їзного та внутрішнього туризму, екскурсійної діяльності. Абсолютно незадовільна система сертифікації готельних послуг. Фантастична туристична статистика, яка геть не відповідає дійсності. Біда з транспортною та туристичною інфраструктурами...

Ось перелік далеко не всіх, лише найкричущих проблем українського туризму. Водночас, як показала практика, туризм у нашій державі – галузь самодостатня. Вона не потребує дріб’язкової опіки, а тим паче непрофесійного втручання. Для її ефективної діяльності потрібно не так уже й багато. Але ж ці кроки назустріч вітчизняній індустрії гостинності треба зробити. Та коли? Тут нафта і газ “киснуть”, а ви зі своїм туризмом…