5 грудня в Києві відбулася V міжнародна конференція "Україна: діалог бізнесу та влади". У ній узяли участь представники малого та середнього бізнесу України,  економісти, народні депутати України.

      Мета конференції – визначити ступінь відкритості та ефективності діалогу між представниками бізнесу й владними структурами в нашій державі, а також окреслити інструменти  успішної реалізації такого діалогу.

     Ще 2006 року Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України  сформулювала основний принцип діалогу "влада--бізнес" у "Посланні від бізнесу до державної влади" – розвивати підприємницький потенціал нації.

     Якість життя  та добробут пересічних громадян   багато в чому залежить від бізнес-клімату в країні. За результатами  опитувань  бізнесменів щодо оцінки бізнесової ситуації в Україні, проведених Інститутом Конкурентного Суспільства у період з 2006 по 2007 рік, основними проблемами названо порушення законодавства органами державної влади й місцевого самоврядування, високий рівень корупції та слабкий захист майнових прав.

      Народний депутат України Юрій Єхануров зазначив, що  інвесторів  відлякує те, що в Україні інвестиціями опікується  надто велика кількість органів та організацій.  Однак, на його думку,  ці органи є номінальним прикриттям реальних процесів ухвалення рішень на користь конкретних фінансово-промислових груп.

     Інша серйозна перешкода для успішного розвитку бізнесу в Україні –монополізм. Україна успадкувала від СРСР  монопольну адміністративно-командну систему, що заважає розвитку конкурентного середовища. Аби поліпшити бізнес-клімат у державі, потрібно послідовно вдосконалювати законодавство щодо регулювання природних монополій і боротьби з недобросовісною конкуренцією.

      Вступ України до СОТ ставить перед  бізнесовими структурами нові цілі та завдання й водночас потребує грати за дещо незвичними, європейськими правилами: перемагає той, хто краще та більше надає послуг. Нині, на жаль, конкурентоспроможність вітчизняних виробників досить низька. Причиною  цього названо системну корупцію,  паралізовану судову владу та вкрай заплутане законодавство. Народний депутат Ксенія Ляпіна констатувала, що "аморальна й принизлива система неформальних зв'язків селекціонувала не кращих, а гірших. Успішними в бізнесі часто ставали не гарні менеджери, а ті, хто мав гарні зв'язки та отримував монополію".