Лариса ДУБЕНКО

У Музеї книги та друкарства України Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відбулося свято з відзначення 950-річчя “Остромирового Євангелія”. Це – найдавніша точно датована рукописна книга України-Руси, що дійшла до наших днів, а також одна з найвидатніших пам’яток старослов’янського письменства в давньоруській редакції. Водночас, крім особливостей загальнодавньоруських,  у ній відбито й такі мовні особливості, які згодом стали характерні і для мови української народності. «Остромирове Євангеліє» переписане в 1056–1057 роках зі староболгарського оригіналу. Вважається, що це зробив київський диякон Григорій для новгородського посадника Остромира.
За художнім оздобленням книга є шедевром книжкової культури. Окрім трьох мініатюр, на яких зображені евангелісти, історичну пам’ятку прикрашають буквенна каліграфія, заставки майже 300 заголовних літер-буквиць, декор яких не повторюється. Тож цілком логічно, що в рамках святкування згаданого ювілею в Музеї книги і друкарства України вшановували переможців та учасників конкурсу декоративних літер «Буквиця ХІ ст.». На виставці, розгорнутій у приміщенні музею, демонструвалися роботи майже півтори сотні учнів 2–7 класів п’яти київських шкіл. Учасники конкурсу на змалювання заголовних літер з "Остромирового Євангелія" одержали пам'ятний приз – текст "Отче наш", перекопійований з названого Євангелія та поданий також сучасною абеткою.