По здоров'я – до аптеки-музею

Метрової товщини стіни будинку зберігають прохолоду навіть у спеку, взимку ж оберігають від холоду. У торговому залі відтворено інтер'єр старовинної аптеки. Вздовж стін – столітні берестові шафи з безліччю шухляд, де зберігаються ліки. Зверху, за склом, різні штанглази, штофи, пляшечки, ступки. Під самою стелею – погруддя Гіппократа й Сократа.

Другим експозиційним залом є кабінет власника аптеки, тепер – завідувача. Ця невелика скромно умебльована кімната була робочим місцем цілого покоління аптекарів Злоцьких – Петра, Адама, Францішка. Стіл, крісла, вішаки, шафи. На стелажах – бібліотечка тепер рідкісних книг з аптечного ремесла: «Посібник для підготовки аптекарів» 1875 року, «Травник лікарських рослин» 1883 року, «Фармакопея польська» 1938 року, старі підручники з фармацевтичної хімії, технології ліків тощо. Зберігається тут і розкішний гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком.

Цікавою є експозиція аптечного інвентарю: фаянсові й бронзові ступки для виготовлення порошків, змішування мазей, машинка для виготовлення супозиторіїв (свічок) і завальцювання флаконів, млинки, аналітичні ваги, мірні циліндри, балони для зберігання настоянок, штанглази зі світлого та темного скла для зберігання світлочутливих препаратів. Усім цим експонатам по сто і більше років. Осібцем виставлено аптечний посуд середини XVI століття, знайдений під час розкопок старого міста.

Інтерес викликає навіть пляшка зі спеціальним замком-корком для зберігання газованої води. Її, між іншим, теж колись виготовляли в аптеці. Для цього в 1935 році спеціально пробурили свердловину завглибшки 110 метрів. Для підсолоджування використовували сиропи з різноманітних дикорослих плодів і лікарських трав. Кажуть, що й сама артезіанська вода була цілюща.

Зауважмо: аптеки з'явилися в Луцьку значно раніше, ніж у Москві. Ще 1561 року в Луцькій актовій книзі згадується ім'я аптекарки Нети. А в столиці Московського царства перша аптека відкрилася 1581 року й залишалася єдиною до 1672-го. В Луцьку тоді їх було вже сім.

Цікавий факт: свого часу тут замовляв ліки для хворої доньки Лариси – майбутньої великої поетеси Лесі Українки її батько Петро Косач. Будинок, де мешкали наприкінці ХІХ століття Косачі, розташований за сто метрів від аптеки.

 Як і сто років тому, вона спеціалізується на виготовленні дерматологічних ліків. По супозиторії, суспензії, емульсії, лініменти, пасти, мазі, розчини для зовнішнього та внутрішнього вживання звертаються мешканці всієї Волині. За місяць в аптеці виготовляють понад тисячу індивідуальних лікарських форм, що їх не можна замінити готовими медпрепаратами.

Незважаючи на поважний вік і музейний статус, аптека Злоцьких і нині залишається одним із найавторитетніших фармацевтичних закладів області.

Фото автора.