Три Спаси

Перший Спас (медовий Спас, Спас на воді) відомий у народі як свято Маковія. Вшанування пам'яті семи мучеників Маккавеїв (вони, зрікшись язичництва, й під час тортур залишилися вірними Богові) супроводжується освяченням води, хлібного колосся та квітів. Найбільша увага – меду та маку. Цього дня печуть коржі з маком нового врожаю. Шулики кладуть до макітер і поливають медом. А він, золотистий, запашний, ніби осяяний сонцем, здається, панує над усім, ллється нескінченною живлющою річкою. Кажуть: життя солодке, як мед. І йдуть купатися, бо вважається, що вода на Маковія цілюща. А ще складають маковійки – букетики з колосків, маківок та квітів (неодмінно миколайчиків), вставляють до сотвореного дива запалені в церкві свічечки й моляться, бажаючи всім щастя.

 Другий (яблучний) Спас, або Преображення Господнє, присвячений великій події у житті Ісуса Христа, коли на горі Фавор під час молитви Його лице просяяло, а одяг став білим та блискучим. Саме тоді апостолам відкрилося світло й слава Божества. На честь цього святять яблука, груші та пшеничний чи житній жмут (сніпок). Його перев'язують стрічкою й довго зберігають. Ця «Спасова борода» («коза», «перепілка») уособлює дух родючого поля й мовби благословляє мить, коли вже можна їсти яблука з медом та пригощатися легким вином.

 Третій Спас (Спас на полотні) символізує перенесення нерукотворного образу Ісуса Христа з міста Едесси до Константинополя. Цього дня селяни, як правило, вже відпочивають після жнив. Та недовго: незабаром треба сіяти озимину. Так серед нестримних хвиль клопотів і минає хліборобське життя. Одне слово, все ведеться за прислів'ям: хто як хоче, а лелека відлітає після Спаса.

с. Ситняки
Макарівського району
Київської області.