З мобільного: www.viche.info/wap
  ukrainian
  «Віче»  Пошук:   
 
 
Головна...
Архів...
Євротиждень...
Посилання...
Реклама...
Передплата...
Координати...
Про видання...
Авторам...


 

 

 

Наші друзі

Журнал «Кругозор»
Журнал «Кругозор»

Україна, Росія – друзі?
Геополітика
Україна, Росія – друзі?
Геополітика
Диктатура
Публіцистика
Диктатура
Публіцистика
Шевченків родовід
Постаті
Ще 1980 року звенигородський журналіст Василь Трохименко захопився вивченням місцевого прізвища Бойко. Його носіїв у районі (а це Черкащина) налічувалося найбільше – 520; на другому місці були Поліщуки – 470. За переконливим доведенням історика Володимира Грабовецького, бойки з Покуття оселилися на Правобережній України в середині ХVII століття. Після селянських заворушень у Княжині, Крехівцях, Турці, Підгайчиках і Ключеві повстанці приєдналися до лав Богдана Хмельницького, й 1648 року "збурена чернь" на чолі з ватажком Семеном Височаном рушила на Поддніпров'я, де селяни воювали в загонах полковника Івана Богуна. Згодом частина їх пішла на Волощину, а решта осіла на Лисянщині... Десь 1665 року, коли шляхта польського гетьмана Чернецького хотіла заволодіти тамтешнім замком, її вщент розбило військо того ж таки бойківського ватажка Височана за підтримки мешканців навколишніх сіл. Отож Шевченків рід Бойків (з боку матері) здавна зачепився в Моринцях, біля Кирилівки. Тож немає жодних підстав пов'язувати цю гілку безпосередньо з опришками Довбуша, як це робить письменник Степан Пушик.
Шевченків родовід
Постаті
Ще 1980 року звенигородський журналіст Василь Трохименко захопився вивченням місцевого прізвища Бойко. Його носіїв у районі (а це Черкащина) налічувалося найбільше – 520; на другому місці були Поліщуки – 470. За переконливим доведенням історика Володимира Грабовецького, бойки з Покуття оселилися на Правобережній України в середині ХVII століття. Після селянських заворушень у Княжині, Крехівцях, Турці, Підгайчиках і Ключеві повстанці приєдналися до лав Богдана Хмельницького, й 1648 року "збурена чернь" на чолі з ватажком Семеном Височаном рушила на Поддніпров'я, де селяни воювали в загонах полковника Івана Богуна. Згодом частина їх пішла на Волощину, а решта осіла на Лисянщині... Десь 1665 року, коли шляхта польського гетьмана Чернецького хотіла заволодіти тамтешнім замком, її вщент розбило військо того ж таки бойківського ватажка Височана за підтримки мешканців навколишніх сіл. Отож Шевченків рід Бойків (з боку матері) здавна зачепився в Моринцях, біля Кирилівки. Тож немає жодних підстав пов'язувати цю гілку безпосередньо з опришками Довбуша, як це робить письменник Степан Пушик.
Коли прочитав текст змін до Конституції, подумав, що це жарт
Точка зору
Коли прочитав текст змін до Конституції, подумав, що це жарт
Точка зору
Дискримінації нема, бо її "не помічають"
Проект – дія
В Україні склалася практика, коли поганим тоном вважається навіть нагадування про випадки дискримінації. Адже наше законодавство містить багато положень, які забороняють будь-які її види. Це справді так. Але наявність згаданих положень ще не означає, що величезна кількість людей не зазнають дискримінації, бо гарантії рівності та недискримінації, відображені в законах України, не працюють. Держава досі не подбала про наповнення їх реальним змістом. Тому протиправні дії, спрямовані на порушення прав (або створення перешкод для реалізації прав) осіб з огляду на їх національність чи етнічне походження, колір шкіри, стать, мову спілкування, політичні уподобання чи інші ознаки, стали частим явищем. Настільки частим, що його й не помічають. Як свідчать соціологічні опитування, майже 90 відсотків респондентів стикалися у своєму житті з проявами дискримінації.
Дискримінації нема, бо її "не помічають"
Проект – дія
В Україні склалася практика, коли поганим тоном вважається навіть нагадування про випадки дискримінації. Адже наше законодавство містить багато положень, які забороняють будь-які її види. Це справді так. Але наявність згаданих положень ще не означає, що величезна кількість людей не зазнають дискримінації, бо гарантії рівності та недискримінації, відображені в законах України, не працюють. Держава досі не подбала про наповнення їх реальним змістом. Тому протиправні дії, спрямовані на порушення прав (або створення перешкод для реалізації прав) осіб з огляду на їх національність чи етнічне походження, колір шкіри, стать, мову спілкування, політичні уподобання чи інші ознаки, стали частим явищем. Настільки частим, що його й не помічають. Як свідчать соціологічні опитування, майже 90 відсотків респондентів стикалися у своєму житті з проявами дискримінації.
Добір новин та їх виклад: зміна моделей в американських мас-медіа
Аспірантура
Добір новин та їх виклад: зміна моделей в американських мас-медіа
Аспірантура
Демократія виключає непричетність
Конфліктологія
Демократія виключає непричетність
Конфліктологія
"Комфортна дистанція", щира усмішка і – о'кей?
Офіційним особам
Невербальні засоби спілкування, а також організація простору в етикеті (етикетна проксеміка) – важливі підсистеми сучасного етикету. Звичайно, найуніверсальнішим і найефективнішим засобом інформаційного зв'язку між людьми є словесне (вербальне) мовлення. Але для комунікативного зв'язку люди використовують цілу низку невербальних засобів: погляди, міміку, пози, жести тощо. Мова тіла здебільшого не усвідомлюється, і тому співрозмовникам важче прикидатися й фальшивити. Вважається, що вербальним способом ми передаємо інформацію, тоді як невербально "висловлюємо" ставлення партнерів одне до одного. Невербальна мова може викликати довіру співрозмовника, заохочувати його до спілкування, до відкритості або навпаки. Американський автор Алан Піз радить виділяти щодня по 15 хвилин на освоєння невербальних засобів спілкування, завдяки чому в людини не буде проблем із тим, як сидіти під час розмови, куди подіти руки, який вибрати вираз обличчя. Водночас набувається вміння читати цю мову в поведінці своїх комунікативних партнерів.
"Комфортна дистанція", щира усмішка і – о'кей?
Офіційним особам
Невербальні засоби спілкування, а також організація простору в етикеті (етикетна проксеміка) – важливі підсистеми сучасного етикету. Звичайно, найуніверсальнішим і найефективнішим засобом інформаційного зв'язку між людьми є словесне (вербальне) мовлення. Але для комунікативного зв'язку люди використовують цілу низку невербальних засобів: погляди, міміку, пози, жести тощо. Мова тіла здебільшого не усвідомлюється, і тому співрозмовникам важче прикидатися й фальшивити. Вважається, що вербальним способом ми передаємо інформацію, тоді як невербально "висловлюємо" ставлення партнерів одне до одного. Невербальна мова може викликати довіру співрозмовника, заохочувати його до спілкування, до відкритості або навпаки. Американський автор Алан Піз радить виділяти щодня по 15 хвилин на освоєння невербальних засобів спілкування, завдяки чому в людини не буде проблем із тим, як сидіти під час розмови, куди подіти руки, який вибрати вираз обличчя. Водночас набувається вміння читати цю мову в поведінці своїх комунікативних партнерів.


Фотоконкурс


Опитування "Віча"...  
Як часто Ви відвідуєте сайт "Віча"?
Регулярно, слідкую за поновленнями.
Зрідка, коли є вільний час.
Я тут вперше.


Copyright ©Журнал Верховної Ради України "Віче"
e-mail: viche@rada.gov.ua

При передруку посилання (прямий текстовий лінк) на "Віче" обов'язкове.
Публікації відмічені - платні.

Оплата через сервис WebMoney
Ваш WebMoney Keeper должен быть запущен.

 

RUnews.com.ua