| |
Наші друзі
Журнал «Кругозор»
|
|
Творчість і паразитизм у політиці
|
ВЛАДА
|
|
|
|
Лихо, аби тихо
|
ВЛАДА
|
Нелегітимними манівцями до політичного харакірі
Мабуть, бачили, як довірливі селяни підпирають вхідні двері табуретом або віником. Мовляв, господарів нема вдома. Така собі засторога. Так і наша Конституція – правила для ідеалістів і максималістів або принаймні демократів, котрі не мають наміру зазіхати на зміну константи заради власної персони, захоплювати ані владу, ані до влади. Просочуватися, втовплюватися, працювати ліктями та чорним піаром і не лише мріяти: нехай у сусіда корова здохне, а варварувати чи тиранити, щоб здохло, всохло, вдавилося й захлинулося все довкола об'єкта ненависті й непримиренності…
|
|
«Зарізали» балади самого Бориса ОЛІЙНИКА
|
ВЛАДА
|
|
|
|
Досвід реанімації сенсів
|
ВЛАДА
|
|
|
|
Історичні витоки правового нігілізму
|
ВЛАДА
|
|
|
|
ПРОлітаючи над Україною...
|
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
|
|
|
|
Некрополь без містики й лицемірства
|
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
|
Якщо хочете пізнати рівень духовності народу, відвідайте його кладовища. Доглянуті могили предків, хай навіть без розкішних меморіальних символів, краще, ніж будь-що, засвідчать високу мораль і культуру нації. Цвинтарі – це вічні оселі мертвих і вічна пам'ять про них. По суті, народ зберігає свою ідентичність доти, доки може вклонятися могилам пращурів.
Нині, незважаючи на досить великий доробок дослідників, наукове некрополезнавство ще тільки започатковується. Зокрема, й нещодавно з'явилися дві праці – «Байковий некрополь» та «Український некрополь». Про свої пошуки й знахідки у цій сфері розповідає їхній автор.
|
|
Галочка є, безбар'єрності нема
|
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
|
|
|
|
Правила – для всіх
|
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
|
|
|
|
Той, хто не має грошей, переплачує вдвічі
|
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
|
|
|
|
Кредит чи кабала?
|
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
|
|
|
|
Знаний у Європі й невідомий в Україні
|
САМОВРЯДНА ГРОМАДА
|
|
|
|
Себе називає жорстким, та не жорстоким
|
САМОВРЯДНА ГРОМАДА
|
|
|
|
Ієрархія місцевої влади
|
САМОВРЯДНА ГРОМАДА
|
|
|
|
«Жодного дня без реформи самоврядувань!..»
|
САМОВРЯДНА ГРОМАДА
|
|
|
|
Реформа триватиме
|
САМОВРЯДНА ГРОМАДА
|
|
|
|
Позіция «Віча» слушна
|
САМОВРЯДНА ГРОМАДА
|
|
|
|
Чужа твердиня
|
САМОВРЯДНА ГРОМАДА
|
Яке ж воно ніжне, оце мільйонолітнє дике прямовисне каміння! Височіє мало не до хмар, тягнеться до сонця, але не саме. Кострубате, сіре, майже крицеве, воно оберігає й годує з невидимої дитячої ложечки унікальні, дивовижної краси жовті квіти, лагідно, мов на долонях, підносить тендітні пелюстки в піднебесну височінь. Вони ростуть лише тут, між брилами, в щілинах, де збереглося ще й досі не досліджене живильне середовище, яке виникло за силурійського періоду, коли рослини та безхребетні тварини, полишивши теплі морські води (під ними була вся територія нинішнього Кам'янця-Подільського), вперше надійно освоїли сушу.
Величному каньйону майже 450 мільйонів років. Стільки ж – авринії скельній. Ще не існувало людини взагалі, а вони вже не просто товаришували, а були нероз'єднанні. Отож спершу з'явилися скелі й квіти. А потім на крутих берегах Смотрича виросла твердиня – кам'яна фортеця з високими мурами та багатьма вежами, за переказами, неначе зведеними рукою Божою.
|
|
Бути жінкою – це мистецтво
|
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
|
|
|
|
Гармонія із зачарування
|
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
|
Львівська художниця Тамара Волошенко (на знімку) каже, що її шлях до творчості почався в щасливому дитинстві. У їхній сім'ї панувала мистецька атмосфера. Батьки зуміли так організувати побут у сільському помешканні, що там усе дихало злагодою, дружбою, красою. Батько роздавав сестричкам і братикові пензлі, фарби. Діти з радістю малювали сонце, хмаринки, мамині квіти, бабусю Віру. Батько пишався її малюнками. А вона дивувалася, бо любила роботи сестер. Вражало її і те, як гарно й барвисто вишивала мати. Згодом усю сім'ю потішив брат, який став ювеліром. На жаль, він рано пішов з життя.
|
|
Погодний екстрим уже набрид нам усім
|
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
|
|
|
|
|
- платні.
